За кордон: Які загрози становить міграція у Польщу для України

08.01.2019 16:00

Тривалий час чимало української продукції відправлялося на експорт в Росію. Та ситуація почала різко змінюватися з 2014 року. Тож зараз для України дуже важливо знайти надійного торговельно-економічного партнера та нові ринки збуту. Про українсько-польські відносини, їх вплив на розвиток легкої промисловості в Україні, а також про трудову міграцію ми поспілкувалися з головою галузевого партнерства у легкій промисловості FashionGlobusUkraine Голдою Виноградською.

Чому у відносинах Україна-Польща, поляки для нас більш пріоритетний торговельно-економічний партнер, ніж ми для них?

Стосовно економічного розвитку в партнерстві ми для поляків є десь 25-ми в списку можливих партнерів, а Польща для нас є другою країною по наших економічних оборотах і співпраці. Чому так склалося? Думаю, тут є багато чинників. Наприклад, у легкій промисловості Україна через війну втратила величезну долю ринку, тому що до останнього часу багато одягу поставляла в Росію. І тому для нас вкрай важливо знайти нові ринки збуту. Польща — чудовий варіант, особливо враховуючи, що нещодавно вона увійшла до списку 25 найрозвинутіших країн світу. Відповідно Польща — це не тільки ринок самої країни, а й ворота в Європу.

Ми знайшли місце, яке є перетином торговельних шляхів в легкій промисловості, та де закуповуються наші баєри. Місто Жгуф — це приблизно 30 га території, заповненої шоу-румами. Ми стали гарними партнерами з Ptak Holding, і на початку лютого цього року вже відкриваємо там спільний гуртовий магазин українських виробників. Також є домовленість з федерацією покупців у Польщі про просування української продукції на 22 воєводствах Польщі.

Чому зараз напружується ситуація міждержавних відносин, і як можна цього уникнути?

Ускладнення відбуваються через суто політичні моменти, пов'язані з різним відношенням до історичних подій та втручанням інших сторін, кому не вигідно, щоб ці стосунки розвивались. І щоб не сильно заглиблюватися в історію, коротко скажу, раніше стосунки Україна-Польща виглядали так: на рівні урядів офіційно гарні, слабкі економічно та в площині людських стосунків скоріш неприязні. Зараз ситуація потроху змінюється навпаки, і вибудовування доброзичливих стосунків між сусідами — і людських, і економічних — є необхідною стратегією. Треба шукати фактори, які об'єднують, а не роз'єднують народи. Як би складно не відбувалися процеси на вищому рівні, прості люди, бізнес-асоціації, організації можуть налагоджувати контакти, зводячи маленькі струмочки у велику ріку звершень та співпраці.

Скільки українців зараз на заробітках у Польщі?

Люди виїжджають з України в пошуках кращої долі. І це нормально, що людина шукає кращого життя. Питання в тому, чого з цим нічого не робить наша держава? Мені взагалі іноді здається, що це спеціальна політика спрямована на те, щоб якомога більше людей виїхало з країни. Існує офіційна цифра — 2 млн українців, які нібито виїхали до Польщі, але по факту дозвіл на отримання офіційного працевлаштування у 2018 році просили лише 700 тис. осіб. Тобто де 1,3 млн. українців, залишається загадкою: чи вони є нелегалами, чи поїхали до Чехії і Німеччини — невідомо. 2 млн українців — це цифра перетину кордону.

Які наслідки міграція може мати для України?

Бізнесу не вистачає робочих рук, люди мають закривати свої виробництва або переводити їх в інші країни. Наприклад, після початку АТО з Харківської області частина підприємств легкої промисловості перенесли своє виробництво в Росію. І навіть українські швачки щодня їздять туди на роботу. Брак цих робочих ресурсів першою відчула Західна Україна, — тому людям потрібно якось переформатовувати свої бізнес-процеси. Найближчим часом Німеччина збирається прийняти 500 тис. українців на робочі посади. Саме тому вирішення нагальних питань комфорту проживання в Україні для її громадян — це питання економічної безпеки та розвитку країни.

Як поляки сьогодні сприймають українців-заробітчан?

Ніде нікого в світі ніхто не чекає, навіть якщо їм дуже потрібні ці кадри. Обираючи як трудовий ресурс українських емігрантів чи інших, звичайно, оберуть українців. Ми ментально ближчі, працелюбні. Але сказати, що заради нас хтось має щось змінювати у своїй країні або робити якісь величезні привілеї нам, ми не можемо. І умови, в яких працюють наші емігранти, особливо ніхто не покращує. Тому хотілось би жити за принципом "Добре там, де ми є!".

Читайте також: По-новому: Як ефективно ставити кар'єрні цілі на наступний рік

Щоб бути в курсі найцікавішого з ZZА! — підписуйтесь на наш Telegram!

Источник