Чому державно-приватне партнерство привабливе для розвитку інвестпотенціалу бізнесу
У жовтні 2019 року Верховна Рада ухвалила закон "Про концесію", який набрав чинності 20 жовтня 2019 року. Вказаний документ вносить зміни до 25 законодавчих актів України з метою врегулювання відносин у сфері залучення приватного бізнесу в інфраструктурні проекти на умовах державно-приватного партнерства.
Попри те, що в зарубіжних країнах інституції державно-приватного партнерства успішно функціонують та приносять користь державним та приватним інтересам, в Україні такий вид співробітництва перебуває лише на стадії становлення, а реалізовані кейси можна перерахувати на пальцях.
Однією із ключових причин такої ситуації є низький рівень обізнаності щодо можливостей даної форми партнерства, а також її переваг для сторін угоди. Причому необізнаність стосується як органів влади, так і вітчизняного бізнесу в цілому. До другорядних причин низького інтересу з боку бізнесу до співпраці з державними органами та місцевими радами можна віднести недосконалість національного законодавства в сфері державно-приватного партнерства.
Подпишитесь на канал DELO.UA
Бізнес не почувався захищеним законами, а при нестабільній економічній та політичній ситуації в державі це був червоний сигнал для українських та іноземних підприємств, який означав наявність великих ризиків для інвестування, в тому числі в українську інфраструктуру.
Разом з тим, нормативно-правова база, яка регулює застосування державно-приватного партнерства в Україні на національному рівні, в останні роки залишалася ще доволі складною, багаторівневою і забюрократизованою, що в умовах наявних корупційних проявів створювало ризики для ефективного використання цього механізму.
Можна стверджувати, що всі ці чинники зупиняли впровадження реальних проектів державно-приватного партнерства, незважаючи на наявну зацікавленість з боку потенційних приватних партнерів. З прийняттям Радою змін до законодавчих актів з питань державно-приватного партнерства є великі сподівання, що така законодавча ініціатива стане поштовхом для розвитку інвестиційного потенціалу держави та дасть змогу відновити або збудувати нові важливі інфраструктурні об'єкти.
Спробуємо ж розібратися, що таке державно-приватне партнерство та чим воно може бути корисне для інвесторів, держави та для наших громадян.
Читайте также: Экономика Украины в 2020-2021 годах имеет все шансы для ускорения роста
Державно-приватне партнерство — це засноване на договорі довгострокове (від 5 до 50 років) співробітництво між державою, територіальною громадою (в особі відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування), а також приватними компаніями, спрямоване на фінансування, проектування, впровадження та управління публічними об'єктами і публічними послугами (public facilities and public services), які традиційно забезпечуються державою (публічним сектором).
Успішний міжнародний досвід застосування державно-приватного партнерства є свідченням того, що його використання може прискорити впровадження соціально значущих проектів, оскільки знижується залежність від наявності бюджетних ресурсів у держави, регіону чи окремої громади. У той же час вивільнені бюджетні кошти можуть спрямовуватись на інші цілі, такі як охорона здоров'я, освіта та інші соціальні проекти. Висока ефективність державно-приватного партнерства як форми взаємодії держави та бізнесу доведена досвідом багатьох країн світу.
Інструмент державно-приватного партнерства дозволяє створити (оновити) будь-який об'єкт муніципальної або державної інфраструктури за кошти приватного партнера. Це можуть бути водоканали, теплогенеруючі підприємства, лікарні, парковки, садочки, ІТ-парки, стадіони, аеропорти, модернізація зовнішнього освітлення, утеплення будинків, дороги та інше. Проекти державно-приватного партнерства також використовуються в муніципалітетах європейських міст для переведення на аутсорсинг послуг охорони, прибирання та інше.
Важливою перевагою механізму державно-приватного партнерства є довгостроковість відносин державного та приватного партнерів (від 5 до 50 років). Зокрема цей механізм дозволяє залучати приватні інвестиції, не відчужуючи об"єкти, які перебувають у державній або комунальній власності територіальних громад.
Читайте также: НБУ запретил физлицам-предпринимателям тратить на личные нужды деньги с бизнес-счетов
Його впровадження сприятиме залученню та використанню досвіду, а також професіоналізму приватного сектору для розвитку та ефективного управління об'єктами при одночасному збереженні контролю держави та територіальної громади над своїми активами. Водночас це створює умови для зниження бюджетних витрат та більш ефективного використання публічних коштів, перерозподіл їх для певних соціально-значущих цілей.
Проте успішна реалізація проектів державно-приватного партнерства на місцевому рівні потребує низки передумов, серед яких: обізнаність і політична воля місцевої влади, поінформованість та готовність бізнесу до співпраці, інституційна спроможність на місцевому рівні у реалізації проектів державно-приватного партнерства, урахування потреб населення конкретної території (що має забезпечити підтримку таких проектів).
Законом "Про державно-приватне партнерство" передбачено основні сфери застосування державно-приватного партнерства, серед яких:
- виробництво, транспортування і постачання тепла та розподіл і постачання природного газу;
- будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури;
- машинобудування;
- збір, очищення та розподілення води;
- охорона здоров'я;
- туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт;
- забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем;
- поводження з відходами, крім збирання та перевезення;
- виробництво, розподілення та постачання електричної енергії;
- надання соціальних послуг, управління соціальною установою, закладом;
- виробництво та впровадження енергозберігаючих технологій, будівництво та капітальний ремонт житлових будинків, повністю чи частково зруйнованих внаслідок бойових дій на території проведення антитерористичної операції;
- встановлення модульних будинків та будівництво тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб;
- надання освітніх послуг та послуг у сфері охорони здоров'я;
- управління пам'ятками архітектури та культурної спадщини.
За рішенням державного партнера, державно-приватне партнерство може застосовуватися в інших сферах діяльності, які передбачають надання суспільно-значущих послуг, крім видів господарської діяльності, які, відповідно до закону, дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам та організаціям. Вбачається, що сфери застосування державно-приватного партнерства, в які можна інвестувати бізнесу, є досить різноманітними та економічно привабливими.
Читайте также: Украина попала в "черный список" стран-нарушителей прав интеллектуальной собственности
Аналізуючи зарубіжний досвід співпраці держави та приватного бізнесу, враховуючи нещодавно оновлене законодавство, вважаємо, що на сьогодні в Україні створюються передумови успішного розвитку інвестиційної діяльності. У зв'язку з тим, що більшість інфраструктурних об'єктів в державі потребує значних капіталовкладень, а рентабельність наданих за допомогою таких об'єктів соціальних послуг є досить високою, діяльність з інвестування в українську інфраструктуру, беззаперечно, є перспективною.
Можна стверджувати, що державно-приватне партнерство має перспективу стати одним із ключових механізмів як реалізації політики модернізації окремих галузей економіки України, так і реалізації регіональних інвестиційних, зокрема й інфраструктурних, проектів, а також вирішення важливих соціально-економічних проблем на місцевому та державному рівнях.